Черговий раз з дев’яти країн світу до Києва з’їхалися богослови. Темою їхнього спілкування стало свято у християнській традиції. Ювілейну конференцію організували Києво-Печерська Лавра, Київська духовна академія і семінарія, Національний заповідник “Софія Київська”, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, видавництво “Дух і Літера” та Центр святого Климента “Спілкування та діалог культур”.

Х Міжнародні Успенські читання відкрилися 27 вересня у Києво‑Печерській Лаврі. Перший день ювілейної конференції розпочався з подячного молебню у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських.

Пленарне засідання Успенських читань відкрив їх постійний організатор та ведучий, директор видавництва “Дух і Літера” Костянтин Сігов. “Для нас велика радість, — сказав він, — що ось уже впродовж десяти років ми збираємося у цих стінах і маємо змогу разом молитися і спілкуватися”.
Архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан передав учасникам зібрання вітання та благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України.
Ієромонах Антоній (Доронін) зачитав доповідь Митрополита Мінського і Слуцького Філарета, присвячену осмисленню поняття “свята Господнього”, що полягає, на його думку, у “взаємному спілкуванні Бога та віруючих”.
Ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Бориспільський Антоній у своєму виступі “Християнські свята — здійснення очікуваного: Велика Субота” проаналізував декілька паремій, що читаються на богослужінні у переддень Великодня.
Владика ректор зазначив, що найкращою аналогією Пасхи, православного Свята свят, є День Перемоги. Проте справжнє пізнання великого свята потребує не лише інтелектуальних зусиль. Цей досвід можна набути тільки коли “Пасха звершиться у твоїй душі”, вважає архієпископ Антоній.
28 вересня конференція продовжилася у стінах Інституту релігійних наук ім. Фоми Аквінського. Кульмінацією засідань став виступ французького історика літератури, професора Женевського університету Жоржа Ніва “Вихід з себе: значення та метаморфози свята”. Доповідач розповів зворушливі історії із свого дитинства, які допомагають йому зараз у повноті осягнути суть свята і святкування.
Третій день роботи конференції було присвячено літургійному осмисленню феномена свята. Саме про це йшлося у доповіді “Свято та Євхаристія” голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополита Волоколамського Іларіона. Основна теза його виступу — думка про те, що центр і головний сенс християнського свята — це Євхаристія. А тому святкування неможливе без участі у трапезі Господній. Митрополит Іларіон нагадав слова преподобних Никодима Святогорця та святителя Макарія Коринфського про те, що “істинна Пасха й істинне свято душі — це Христос”.
Єпископ Макарівський Іларій у своїй доповіді розкрив сенс православного свята як освяченого часу, за допомогою якого віруючі “змінюють не тільки себе, але й увесь космос, який їх оточує”.
Православний богослов з Німеччини Карл Христіан Фельмі поділився своїми міркуваннями про переживання свята у Православній Церкві. Посилаючись на Пасхальну бесіду святителя Мелітона Сардійського та богослужіння Великої П’ятниці та Суботи, він проаналізував єдність Хреста та Воскресіння у молитовному переживанні головного православного свята.
Проректор з науково‑богословської роботи Київських духовних шкіл доцент Володимир Бурега зробив повідомлення про святкування Нового року у різні періоди вітчизняної історії. Він звернув увагу на те, що на відміну від радянських традицій, які побутують і досі, Православна Церква не надає особливого значення новоліттю. Православний рік починається у Великодню ніч.
Протоієрей Богдан Огульчанський звернув увагу слухачів на православну традицію приготування до свята, яке полягає у говінні, тобто в уважному та благоговійному очищенні людини для зустрічі з Богом.
Адальберто Майнарді, представник чернечої общини Бозе (Італія), розглянув есхатологічні а

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика