Хрещення галицьких земель. Часи Київської Русі

 

Галич. Церква на честь Різдва Христового.
Споруджена приблизно між 1350 і 1400 рр.

За церковним Переданням поява перших християнських общин у нинішній Галичині припадає на часи діяльності святих братів Кирила і Мефодія, учителів Словенських. Завойована за княжіння у Великій Моравії Святополка I її західна частина під назвою “Transtheissia” від 881/882 дo 896 р. була частиною моравських володінь. Святий рівноапостольний Мефодій († 885) і його учні несли Благу Вість по всіх землях князівства і, ймовірно, встигли охрестити певну частину дулібів, білих хорватів і бужан, котрі жили на крайньому його сході до угорського нашестя наприкінці IХ ст. Втім, угорці швидко пішли до Дунаю, у Паннонію, і частина нинішньої Галичини з 902 р. потрапила під володарювання польських князів. У 981 р. київський великий князь Володимир відвоював у Польщі Перемишль і червенські міста, і ці землі почали йменуватися Червоною Руссю. Святий рівноапостольний князь, за словами його молодшого сучасника, майбутнього першого руського митрополита Іларіона, “охрестив усю землю Руську від краю і до краю”, отже й Червону Русь, що стала частиною Волинської єпархії. Митрополит Макарій (Булгаков), видатний церковний історик ХIХ ст., припускав уже в ХI ст. наявність тут окремих єпархій: “Природно погодитися з переданням, що якщо не за часів Володимира, то за часів Ярослава засновані були й у Русі Червоній дві єпархії: Галицька й Перемишльська, хоча звістки про них в наших літописах немає. Правда, усе сказане нами не більше ніж здогади, але здогади небезпідставні, і те, принаймні, вірогідно, що не в шести тільки, прямо названих літописами, але й у інших містах поставлені були у нас спочатку єпископи”.

Все ж більшість сучасних істориків не поділяють його думки та вважають більш достовірною набагато пізнішу дату — 1156 р., коли Галицька єпархія (її архієреєм був тоді єпископ Косма) вперше згадується у літописі, або інші близькі до цієї дати. Фактично незалежне від Києва Галицьке князівство було створене за 12 років до цього з кількох більш дрібних. У 40-х рр. XII ст. за Володимирка Володаревича — творця єдиного Галицького князівства, у Галичі було споруджено князівський палацовий комплекс із церквою Спаса, що не дійшов до наших днів. Як вважають дослідники, на замовлення галицьких князів тут працювала артіль польських майстрів — у храмі виразно простежуються риси романської архітектури, використовується техніка білокамінної кладки, що раніше не застосовувалася в руських землях. За даними Православної енциклопедії, уявлення про зовнішній вигляд цих церков можуть дати збережені ростово-суздальські пам’ятки епохи Юрія Долгорукого (Спасо-Преображенський собор у Переяславлі-Заліському, церква на честь святих князів Бориса і Гліба у Кідекші), побудовані, судячи з усього, тією ж артіллю, отриманою Юрієм від свого головного союзника Володимирка Галицького. В останні роки правління Володимирка у столиці було споруджено величний собор на честь Успіння Пресвятої Богородиці (за археологічними даними, вперше у літописі згадується у зв’язку з похованням у ньому князя Ярослава Осмомисла), що став кафедральним. Розміри його фундаментів, установлені археологами, поступаються розмірами лише Софії Київській. “Романські елементи становлять одну з істотних особливостей зодчества стародавнього Галича, — пише мистецтво­знавець В. С. Вуйцик. — Тут була застосована та ж будівельна техніка, використовувались подібні матеріали. Водночас провідними у ньому залишаються типологічні риси візантійського зодчества, що виявились у загальній концепції хрестово-купольного храму. Якщо план Успенського собору в Галичі аналогічний планам київських будівель (Десятинна церква) і храмів Північно-Східної Русі (Успенський собор у Володимирі), то білокамінне різьблення, навпаки, має прямі аналогії серед романських, зокрема південнонімецьких, пам’ятників”.
Галицьке князівство досягає найвищої могутності за князя Ярослава Володимировича (Володимирковича) Осмомисла (1153–1187). Розташоване на торговельному шляху з Києва
у Західну Європу, князівство налагодило активні торговельні й дип

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика