У сучасному світі все складніше стає виховувати дитину, основуючись на християнських цінностях. Адже звідусіль віють вітри змін, що руйнують моральні заборони та норми. Отже, все важливішим стає, щоб гучніше і сильніше звучав голос совісті, й виразнішим було розуміння, згідно з якими цінностями ми будуємо родину, виховуємо дитину.

І все ж, намагаючись жити “по-православному”, ми часто-густо перегинаємо палицю. Наші діти, та й ми самі починаємо “зав’ядати” за захисними стінами “правил і заборон”. Уподібнюючись досвідченому архітекторові чи стратегу, важливо, вибудовуючи звід сімейних законів або тактику “військових дій”, враховувати не лише силу природних стихій або потугу ворога, але й наші потреби та можливості. Особливо наймолодших. Надто коли настав час “зміцнити стіни” — період посту.

Піст як моральний вибір
Протоієрей Олексій Уминський, розмірковуючи про те, як підготувати до посту дитину, пропонує розмовляти з дітками приблизно так: “Подумай, любий (люба), що ти готовий принести в жертву Христу. Подумай і виріши сам для себе, нехай це буде твоєю маленькою таємницею — що ти принесеш Христу? Що ти зробиш для Нього? Від чого ти можеш відмовитися? Як ти можеш себе виправити? З чим ти спробуєш справитися у своєму житті, щоб зрозуміти, що ти дійсно робиш це заради Бога?” Адже суть посту — жертва заради Христа, покликана морально нас виховувати і підносити над власними пристрастями. Тому в піст особливо гостро постає проблема морального вибору самої дитини. Таким вибором стає ще й особиста міра послуху. Вибір за дитиною, але умови для неї створюємо ми, батьки. І крайнощі часто трапляються також у нас. Тому важливо прослідкувати за собою: допомагаємо ми дитині здійснювати свій моральний вибір чи ні?
Метод наказів
Часто в сім’ях можна спостерігати, що ідеал послуху прирівнюється до армійської дисципліни. Нам іноді хочеться, щоб було так: батьки сказали, дитина відразу виконала. Але наші діти так не живуть. Вони хочуть, щоб їх вислухали, зрозуміли, хочуть показати, як вони вміють, хочуть обговорити і розібратися, але… Час… Його завжди бракує. Тому легшим й логічнішим здається армійський принцип: “Накази не обговорюються”. Так ми часто розуміємо послух. Діти протестують по-різному, хтось активно, хтось пасивно, бронхітами та колітами; хтось замикається у собі й чомусь перестає чути батьків. Але ж у слові “послух” корінь — “слухати”, а значить і “чути”. Чи відбудеться це, залежить і від нас. То чому ж метод наказів часто не спрацьовує?
Причини непереконливості методу
Перша причина — тотальність стратегії. Жодна життєва стратегія не може бути тотальною, тобто застосовуватися майже в усіх випадках. Про це добре сказали святі отці: намагайтеся обирати серединний шлях. Ще він називається царським. Це метод виваженості, розмірковувань, продуманості. А тотальний підхід “Я сказав — ти зробив” досить простий і не вимагає особливих енерговитрат, особливо коли стільки справ і все треба встигнути. Але його можна застосовувати лише у надзвичайних випадках і за попередньою згодою. І, звичайно, домовлятися марно, якщо це трапляється часто.
Друга причина — нерозуміння стану дитини. Якщо не звертати уваги на емоційний стан дитини, а враховувати лише зовнішню необхідність, то пріоритетом завжди буде “треба”. При цьому особисте “можу” взагалі не враховується. В результаті дитина отримує установку: “Ти повинен, навіть якщо ти не можеш. Навіть якщо у тебе немає сил”. Це стає життєвим сценарієм. Така людина завжди буде надриватися у спробах тягти те, що тягти у принципі неможливо. При цьому вона не розумітиме, чому не вийшло, а відчуватиме почуття провини, адже вона так і не зробила те, що повинна. Звичайно, батьки не розуміють, що дитина не може. Психологи кажуть: “не бачать” дитини. Батьки не бачать, що дитина засмучена, що у неї просто не сформовані психологічні сили для цього завдання або для того, щоб бути постійно “під рукою”. При цьому інтелектуально дитина може бути досить розвинена. Однак у самої дитини відсутня спромога висловити свій стан. Вона може ромірковувати про особливості ґрунту в Австралії, але не вміє розрізнити власні емоції і

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика