Горянська ротонда (церква в ім’я святої Анни).
 XII або XIII ст., с. Горяни (передмістя Ужгорода) 

Рання історія і Хрещення Закарпаття
Відокремлена від іншої частини України Карпатськими горами, Закарпатська область вирізняється особливою етнічною і конфесійною строкатістю. Це різноманіття мов та вір обумовлено бурхливою історією краю, який протягом останніх двох з половиною тисячоліть багаторазово потерпав від різних навал, був ареною переселень народів, переходив зі складу однієї держави у підпорядкування іншої. Кельтів тут змінили фракійці-карпи та гето-даки; останніх підкорив римський імператор Траян у 107 р., утворивши провінцію Дакія Верхня, північна межа якої пройшла по р. Самош. Під час дакійської кампанії легіони Траяна зруйнували на Закарпатті городище в Малій Копані. Римське панування в Дакії тривало до 271 р.  н. е. Археологічний матеріал — залишки великих металургійних та гончарних майстерень, монетні скарби — свідчить про інтенсивні зв’язки прикордонного Закарпаття з римськими володіннями. Проведений фахівцями лінгвістичний аналіз румунської мови показує, що місцеві жителі вже тоді могли отримати перші відомості про Христа від римських торговців та поселенців Дакії, серед яких були християни. Єпископ Дакії був присутній на Першому Вселенському Соборі 325 р. у Нікеї. Отже, на той час тут уже були християнські громади.

Під час Великого переселення народів (IV–VII ст.) через карпатські перевали у Потиссі проходили і на більш-менш значний період оселялися племена гунів, гепидів, вандалів, бургундів, остготів, лангобардів. Під владою Аварського каганату край опинився наприкінці VII ст. Разом з аварами (почасти й раніше) прийшли й остаточно облаштувалися тут слов’яни. За часів існування Великоморавської держави Закарпаття якийсь час входило до її складу. Коли у 863 р. святий патріарх Фотій відрядив святих рівноапостольних Константина-Кирила і Мефодія (у відповідь на прохання князя Ростислава дати його народу «вчителя, який би рідною нашою мовою відкрив нам істинну віру християнську, щоби й інші країни наслідували наш приклад»), то, на думку деяких дослідників, їхній шлях проходив уздовж Тиси, через Закарпаття. Інші історики схиляються до думки, що віру Христову принесли сюди учні святих братів, коли за наступника святого князя Ростислава Святополка I (871–894) почалися гоніння на прибічників богослужіння за східним обрядом слов’янською мовою, і вони змушені були тікати у віддалені східні окраїни держави і в Болгарію (див.: № № 19 і 20 «ЦПГ» за 2008 р.). Треті вважають більш вірогідним Хрещення закарпатських слов’ян уже в Київській Русі, у часи святого князя Володимира.
Проте не можна не погодитися з наступним зауваженням автора фундаментальної праці з історії Православ’я на Закарпатті архімандрита Василія (Проніна): «Історія Угорської Русі — це, як справедливо відзначають багато вчених, у першу чергу церковна історія. Політично активними були здебільшого інші народи — угорці, австрійці. Крім того, повсякденна боротьба, точніше праця заради хліба насущного, займала майже всі помисли закарпатського селянина. Але стосовно Церкви цього сказати не можна: її вчення, таїнства, обряди оволодівають душею віруючого. У центрі уваги стають релігійні події». Іще одне важливе спостереження цього вченого: «Деякі історики говорять про непрохідність Карпат. Вони хочуть показати Карпати китайською стіною, що відокремлює Середньоєвропейську низовину від півночі. Але археологія та історія свідчать про інше. Карпати не лише не були непрохідними, а й один перехід мав назву «Руська брама», інший — «Угорські ворота». Коли спробували охороняти ці ворота, як було, наприклад, за часів Батия, то з цього нічого не вийшло. Великі народні маси проходили цими шляхами. Але дифузія населення (якщо можна так висловитися) відбувалася через Карпатський гірський хребет майже постійно».
Найважливішою подією, що вплинула на всю історію Закарпаття, було вторгнення кочівників-угорців, які перейшли Карпати в 895–896 рр. Угорці розгромили слов’янське князівство на чолі з напівлегендарним Лаборцем, який князював в Ужгороді, але не затрималися тут, а відкоч

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика