Церква в ім’я Лазаря Чотириденного

«Не бажаю вводити в оману, але число святих,

які просіяли своєю славою на святому острові, незліченне»

Кіпрський літописець Леонтій Махера, ХV ст.
Кіпр — це місце, в якому і досі живий дух стародавньої візантійської культури. На цьому острові народилися, жили, вершили чудеса, приймали мученицьку кончину багато шанованих нами святих. Особливо шанують на Кіпрі Пресвяту Богородицю. Від назв Її кіпрських ікон немовби віє теплом: «Солодке цілування», «Милостива», «Золота Милість», «Годувальниця», «Вседопомагаюча», «Цілителька». На Кіпрі знаходяться три ікони Богородиці, написані апостолом Лукою ще за життя Пречистої. Найважливіші монастирі Кіпру засновані завдяки чудесним знайденням ікон Божої Матері.
Кіккський монастир
У густих лісах, що вкривають гірський масив Троодос, якось полював герцог Еммануїл Вітомітіс, візантійський намісник Кіпру. Заблукавши, він зустрів анахорета Ісайю. Герцог намагався розпитати старця, як знайти дорогу, але чернець перебував у молитві й не перервав її заради бесіди з вельможею. Розгніваний герцог жорстоко вилаяв анахорета і вдарив його. Через якийсь час герцога розбив параліч. Тоді він пригадав свій вчинок і просив Ісайю про прощення. Чернець пробачив, і за його молитвою Вітомітіс одужав. Сповнений вдячності, він обіцяв виконати будь-яке прохання свого рятівника. Однак прохання старця було несподіваним. Він попросив привезти на Кіпр з Константинополя найдорожчу святиню імператора Олексія Комніна — ікону Богоматері, написану святим євангелістом Лукою. Герцог та Ісайя вирушили до Константинополя. В імператора у цей час захворіла дочка, і він, дізнавшись про силу молитов і про чудеса ченця, які той вчинив стосовно герцога, запросив Ісайю до палацу. Сталося диво — донька імператора одужала. Своє прохання Ісайя повторив імператору. Але той не захотів розлучитися з іконою. Чернець повернувся до себе. Через певний час імператор сам був уражений хворобою і знову змушений був просити про допомогу Ісайю. Після чудесного зцілення він вирішив виконати прохання монаха, пішовши на певну хитрість. Імператор виставив у залі оригінал і копію ікони, сховані за покровом, і запропонував герцогові Вітомітісу вибрати ікону для відправки її на Кіпр. Герцог молився Богородиці про допомогу. На одну з ікон сіла бджола, яка й указала Вітомітісу на оригінал. Однак імператор вирішив передати на Кіпр копію. Тоді йому явилася Богоматір і наказала дати оригінал. Так ікона потрапила на Кіпр. Згідно з указом імператора з 1576 р. ікона вкрита оксамитовою сінню, щоб ніхто не насмілився побачити сяючих ликів Пресвятої Богородиці та Її Божественного Немовляти. Тому, хто ослухається цієї заборони, загрожувала сліпота. У 1669 р. патріарх Олександрійський Герасим підняв завісу й одразу осліп. Після покаянних молитов він отримав зцілення й залишив письмовий заповіт: ніколи не порушувати заборону. І нині чудотворний образ з ликом Пречистої та Її Сина перебувають під покровом.
Монастир Панагії Хрисороятісси
«Золотосяюча» — так можна перекласти назву чудо­творної ікони Панагії Хрисороятісси. За переказами, вона була написана апостолом Лукою. Шлях ікони на Кіпр був довгим. Насельниця одного з монастирів Малої Азії в період іконоборства (VIII ст.) віддала ікону благочестивій жінці, яка сховала її у себе вдома. Коли й там образу стала загрожувати небезпека, жінка пішла до моря і пустила ікону по хвилях, сподіваючись, що Бог не дасть її погубити. Ікону знайшов рибалка на березі неподалік від Пафоса, й переніс до печери, де її через 400 років знайшов анахорет Ігнатій. Він побачив чудесне сяйво, що струмувало з печери. Ікона дивовижно красива. На ній Богородиця зображена в ся
 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика