М. Врубель. Зішестя Святого Духа на апостолів.
1884 р. (живопис олією). Хори Кирилівської церкви

Свято Новозавітної П’ятидесятниці було встановлено самими апостолами. Слід зазначити, що крім Пасхи лише свято П’ятидесятниці має свої корені у Старому Завіті.

За своєю важливістю для іудеїв П’ятидесятниця була другим святом після Пасхи. У цей день, іудеї святкували прийняття Мойсеєм на горі Синай Закону Божого, яке відбулося на п’ятидесятий день після свята Пасхи. Крім того, іудейська П’ятидесятниця була вираженням вдячності іудеїв у зв’язку зі збором врожаю. З огляду на те, що цей день припадав на період жнив, його також називали «Святом жнив». Усі іудеї цього дня приносили у Храм перші плоди нового врожаю. П’ятидесятниця, яку іудеї святкували яскраво, називалася також «Святом седмиць» (див.: Вих. 34: 22; Лев. 23: 15–17; Числ. 28: 31; Втор. 16: 9–10).

Свято християн

У Новому Завіті зауваження апостола Павла в посланні до Корінфян: «в Ефесі ж я пробуду до П’ятидесятниці» (1 Кор. 16: 8) і зауваження апостола Луки, що той самий апостол Павел поспішав на П’ятидесятницю в Єрусалим (див.: Діян. 20: 16), свідчать про те, наскільки шанував апостол це свято. Вже в Постановах Апостольських (кн. 5, розділ 20) є пряме свідчення про святкування Святої П’ятидесятниці: «Через десять днів після Вознесіння буває п’ятдесятий день від першого дня Господнього (Пасхи), цей день нехай буде великим святом. Бо у третю годину цього дня Господь Іісус послав дар Святого Духа».
Від IV ст. свідчення про П’ятидесятницю (і як про священний період на 50 днів, і як про особливе свято) часто зустрічаються у церковних письменників. Блаженний Августин згадує про нічне богослужіння (всеношну) (мабуть, поєднуване з Літургією) на П’ятидесятницю. Закон Феодосія Молодшого забороняє публічні видовища під час свят Пасхи і П’ятидесятниці, причому зазначають дві особливості цих свят: 1) неофіти знімають свій білий одяг, який служить знаком нового світонародження (Водохреща) у святій і небесній купелі, і 2) у цей час читаються «апостольські страждання», тобто Діяння святих Апостолів. Особливої богослужбової урочистості святу надавав звичай Стародавньої Церкви звершувати цього дня Хрещення оглашених (тому на Літургії традиційний спів Трисвятого замінюється співом «Елицы во Христа крестистеся…»). У IV ст. святим Василієм Великим були складені молитви із земними поклонами, які читаються на вечірній донині. У VIII ст. святий Іоанн Дамаскін і святий Косма Маюмський склали на честь свята багато піснеспівів, які й тепер співає Церква. Особливе місце у святковому богослужінні належить париміям.
Найбільше зібрання притч міститься в однойменній Книзі Притч Соломонових. Читання саме з цієї книжки частіше, ніж з інших старозавітних книг, пропонується у церковних службах. Від Книги Притч, як найбільш уживаної, назва «паримія» поширилася і на інші церковні читання, взяті з інших священних книг, які можуть мати не лише повчальний, алегоричний характер, а й історичні свідчення, пов’язані з певним святом або до дня пам’яті великого святого.

Провіщати про великі діла Божі

Найчастіше паримія являє собою цілісний уривок із біблійних книг, однак іноді вона складається з кількох різних уривків, об’єднаних в один. Прикладом чого може слугувати перша паримія, що читається під час великої вечірні на свято П’ятидесятниці. Її взято з 11-ї глави Книги Чисел і складається вона з двох уривків, об’єднаних в один: перший — 16–17-й стихи і другий — 24–29-й стихи. Оповіді цієї паримії переносять нас до подій 40-річного мандрування єврейського народу пустелею. Ізраїльтяни, втомлені тяжкістю шляху й іншими злигоднями, постійно дорікали Мойсеєві. І хоча Господь годував Свій народ манною небесною, люди вимагали і різноманітності в їжі, і вдосталь води. Скарги на труднощі шляху не припинялися, і Мойсей став у молитві просити собі у Бога смерті. Йому гірко було бачити малодушність народу, який не вміє цінувати свободу і не хоче перетерпіти тимчасові складнощі на шляху до землі, дарованої їм Богом. Бог почув його молитви і звелів зібрати у скинії 70 мужів, яким об

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика