У Києво-Печерській Лаврі відбувся круглий стіл, присвячений 50‑й річниці від дня смерті видатного святителя-хірурга.
Чи можна у наш час повторити унікальний подвиг великого святого і геніального лікаря? Як використовувати безцінний досвід святителя Луки у сучасних процесах реформування медицини в Україні? Ці та інші запитання поставили перед собою учасники дискусії.
Круглий стіл «Духовна спадщина святителя Луки (Войно-Ясенецького) та соціально-етичні виклики сучасності», що відбувся 9 червня в конференц-залі Київської Митрополії на території Києво-Печерської Лаври, організували Синодальний відділ з благодійності та соціального служіння УПЦ та Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

Зустріч відкрив голова Синодального відділу архідиякон Сергій Косовський. Головна теза його виступу у тій чи іншій мірі потім повторювалася практично всіма учасниками круглого столу: «Святитель Лука поєднав у собі служіння лікаря і служіння пастиря Церкви, подавши, по суті, взірець єдиного служіння Богу і людині».
Ректор Національного медичного університету Віталій Москаленко нагадав учасникам основні віхи життєвого шляху святого, зазначивши, що святитель Лука Кримський свого часу закінчив медичний факультет Київського університету святого Володимира, який згодом став головним медичним вищим навчальним закладом України. Віталій Москаленко розповів, як нинішні студенти й викладачі високо шанують свого знаменитого випускника. Минулого року в Національному медичному університеті було урочисто відкрито навчальну аудиторію
№ 3 імені професора В. Ф. Войно-
Ясенецького. Крім того, на території ВНЗ встановлено меморіальну дошку пам’яті великого хірурга і архієпископа. Під час круглого столу було презентовано видання університету «Святитель Лука (Войно-Ясенецький). Дух, душа і тіло».
Наступним взяв слово голова комітету з біоетики та етичних питань при Священному синоді УПЦ єпископ Макарівський Іларій. «Перехрещення царин науки та богослов’я зараз стає дуже актуальним. І в цьому аспекті святитель Лука показує нам не просто можливість їхнього поєднання або взаємодії, а те, що цей синтез може стати цілісним світоглядом», — підкреслив владика.
Коли модератор заходу, співробітник Синодального відділу з благодійності та соціального служіння Геннадій Таранюк став зачитувати всі звання та регалії наступного промовця, директора Інституту гігієни праці АМН України академіка Юрія Кундєєва, той зауважив, що святитель Лука не любив, коли перераховували всілякі титули і звання. «Ми зібралися тут як його шанувальники і давайте обходитися без титулів», — запропонував він.
Юрій Кундєєв був гранично відвертим і закликав учасників дискусії поглянути на процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, через призму високих професійних і моральних якостей святителя Луки. «Наше суспільство безідейне. І ця безідейність відбивається і на медицині, — констатував академік. — Жодні реформи охорони здоров’я не приведуть до успіху, якщо медичні працівники думатимуть про свою зарплату, а не про пацієнта. Безкорисливість святителя Луки сьогодні, як на мене, абсолютно забута в медичному світі. А скажіть, будь ласка, яку заробітну плату потрібно встановити лікарю, щоб він мав совість, був моральним і не брав хабарі?»
Юрій Кундєєв також висловив думку, що захоплення новаторством у медицині не завжди приводить до добрих наслідків, вказавши на фармацевтичну агресію в сучасному світі.
Заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга спробував відповісти на запитання — чи залишається місце для моральності в сучасному житті? Він вказав основні суспільні тенденції: орієнтація на життєвий успіх, гедонізація і споживацьке ставлення до життя, зниження моральних вимог, публіцизація і карнавалізація, просторова мобільність і недовіра суспільним інститутам.
Микола Шульга звернув увагу на те, що суспільство поступово відходить від використання книжкової інформації і переходить на «екранне читання», яке, як правило, не залишає часу на обдумування. Згідно із соціо

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика