Назва Дніпро (Данапер) походить від скіфських слів «дан» (річка) і «апер» (русло або скид води). Давньогрецький історик Геродот (V ст. до н. е.) називав цю річку Борисфеном (грец. Βορυσθένης — ріка з півночі); пізніше римляни іменували її Данапріс (лат. Danapris). Слов’янська назва — Дънѣпръ, часто зустрічається в «Повісті минулих літ», зокрема, в епізоді про відвідування цих місць апостолом Андрієм: «Коли Андрій навчав у Синопі і прибув до Корсуня, дізнався він, що неподалік від Корсуня гирло Дніпра, й захотів відправитися в Рим, і проплив у гирло дніпровське, і звідти вирушив вгору по Дніпру». На землях навколо середньої течії Дніпра у IX ст. сформувалося ядро давньоруської держави зі столицею Києвом (нині столиця України). У період Київської Русі було поширене також інше ім’я річки —Славутич.

Саме уздовж Дніпра, який здавна був частиною важливого торговельного шляху, що з’єднував Скандинавію і Прибалтику з Причорномор’ям («шлях із варяг у греки»), поширювали Благу Звістку перші безвісні місіонери — візантійські торговці-християни. По великій слов’янській річці прибув до Києва після Фотієвого Хрещення у 860-ті рр. і перший єпископ, згадуваний у грецьких джерелах. У протоці Дніпра — Почайні — у 988 р. хрестив киян святий рівноапостольний князь Володимир. На берегах Дніпра та його приток сформувалися три з п’яти перших єпископських кафедр — Чернігівська, Білгородська (нині с. Білогородка під Києвом) і Переяславська. У XVI ст. в закруті нижнього Дніпра виникла Запорізька Січ, оплот вірних захисників Православ’я — славного українського козацтва. У пізніші часи Середнє Придніпров’я стало найбільшим промисловим регіоном. У 1943 р. відбулася грандіозна битва за Дніпро, в ході якої річка була форсована, і надії нацистської Німеччини перетворити її на нездоланний оборонний рубіж провалилися. Нині Дніпро протікає через вісім областей України, на його берегах розміщені 12 єпархій Української Православної Церкви.

Володимир Моїсеєнко
 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика