Керуючий справами УПЦ

Архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан (Юрчук), Керуючий справами УПЦ
Підводячи підсумки життя та діяльності Української Православної Церкви за 2011 рік, слід зазначити, що він був насичений багатьма важливими подіями.

Молитовне єднання перед великими святинями

Надзвичайно важливе значення в духовному житті України мало привезення в Україну чесної глави святої великомучениці Анастасії Узорішительниці з м. Салонік (Греція). Святиня перебувала в Україні з 8 травня до 8 червня, вона побувала в м. Києві, Полтавській, Харківській, Донецькій, Запорізькій, Криворізькій, Миколаївській, Одеській, Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Володимир-Волинській, Луцькій, Рівненській та Білоцерківській єпархіях. Перебування святині в межах України дало значний імпульс для духовного оновлення нашого суспільства.

З великим духовним піднесенням сприймали православні віруючі молитовне спілкування з Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром. Його Блаженство здійснив 15 пастирських поїздок в 11 єпархій УПЦ.

З 7 листопада до 10 грудня в Україні перебувала десниця святого великомученика Димитрія Солунського.

Соборність

Непересічними подіями в церковному житті стали проведення 8 липня Собору єпископів та Собору Української Православної Церкви. Згідно зі Статутом про управління Української Православної Церкви, Собор УПЦ скликається Предстоятелем УПЦ в міру потреби у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян (Розділ ІІ, п. 2). З 1992 р. в Українській Православній Церкві не проводилися засідання Собору УПЦ. З часу проведення останнього Собору в нашій Святій Церкві відбулись суттєві зміни: значно зросла кількість парафій, храмів, монастирів, єпархій, духовних навчальних закладів та синодальних установ, активізувалась внутрішня і зовнішня діяльність. Собор УПЦ 2011 р. заслухав доповідь Предстоятеля УПЦ про розвиток церковного життя протягом останніх 19 років, затвердив прийняті раніше постанови Священного Синоду та Собору єпископів УПЦ, прийняв Соборне визначення стосовно організації життя та діяльності УПЦ в майбутньому. Собор ще раз продемонстрував єдність єпископату, духовенства, чернецтва та мирян навколо Святої Церкви та її Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Святіший Патріарх Кирил в Україні

Важливе значення в церковно-суспільному житті мали візити в Україну Його Святості, Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

25 квітня 2011 р. відбувся візит Святішого Патріарха Кирила до України, приурочений 25‑й річниці аварії на Чорнобильській АЕС.

У ніч на 26 квітня, коли Україна згадує цю трагічну подію, Святіший Патріарх Кирил та Блаженніший Митрополит Володимир відправили панахиду за загиблими ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС у храмовому комплексі на честь Архістратига Михаїла в столичному районі Дарниця (пр-т Миру, 16).

26 квітня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил та Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир відвідали Свято-Іллінський храм в Чорнобилі — єдину церкву, що діє на території зони відчуження.

26 квітня Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у конференції представників молодіжних православних організацій, які в рамках волонтерської діяльності надають благодійну, духовну та психологічну допомогу пацієнтам дитячих онковідділень України.

27 квітня Святіший Патріарх Кирил і Блаженніший Митрополит Володимир звершили Божественну літургію в Києво-Печерській Лаврі. Богослужіння відбулося на площі перед Свято-Успенським собором.

6–7 травня Святіший Пат­ріарх Кирил відвідав Донецьку єпархію з нагоди святкування 60‑ліття Високопреосвященнішого Митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона.

7 травня, в суботу 2‑ї седмиці після Великодня, Святіший Патріарх Кирил і Блаженніший Митрополит Володимир звершили Божественну літургію у Спасо-Преображенському соборі Донецька.

7–8 травня Святіший Патріарх Кирил перебував у Харківській єпархії.

7 травня в Харківському академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка Його Святість взяв участь в урочистій Академії, присвяченій 90‑річчю від дня народження митрополита Харківського і Богодухівського Никодима.

8 травня, в неділю 3‑тю після Великодня, святих жон-мироносиць, Святіший Патріарх Кирил очолив Божественну літургію на майдані Свободи м. Харкова.

З 26 до 28 липня Святіший Патріарх Кирил перебував у м. Києві.

Увечері 26 липня Святіший Патріарх Кирил прибув до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, у Хрестовоздвиженському храмі якої помолився перед чудотворною Печерською іконою Пресвятої Богородиці.

26 червня у резиденції Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила та Святішого Патріарха-Католікоса всієї Грузії Іллі ІІ.

27 липня, напередодні дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, Предстоятелі Руської, Грузинської та Української Православних Церков відправили молебень на Володимирській гірці біля підніжжя пам’ятника Хрестителю Русі.

27 липня в Синодальному залі Київської Митрополії у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося чергове засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви.

27 липня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у церемонії відкриття Міжнародного форуму «Православні жінки: єднання, служіння, любов», яка відбулася в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» у Києві.

27 липня Святіший Патріарх Кирил зустівся з ректорами вищих навчальних закладів України.

28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира та 1023‑ї річниці Хрещення Київської Русі, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, Святіший і Блаженніший Католікос-Патріарх всієї Грузії Ілля ІІ, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир звершили Божественну літургію на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври.

14–15 вересня Святіший Патріарх Кирил відвідав Луганську єпархію з нагоди святкування 20‑річчя її заснування.

15 вересня, в день пам’яті преподобних Антонія і Феодосія Печерських, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив служіння Божественної літургії на Театральній площі м. Луганська, а також освятив закладний камінь у підмуровок храму на честь ікони Божої Матері «Розчулення», що будується в центрі міста.

1–2 жовтня Святіший Патріарх Кирил відвідав Чернівецьку єпархію.

Увечері 1 жовтня після відвідання Чернівецького єпархіального управління Його Святість у Свято-Духівському кафедральному соборі м. Чернівців звершив всеношну.

2 жовтня, в неділю 16‑ту після П’ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив освячення Свято-Троїцького собору Вознесенського Банченського чоловічого монастиря і очолив Божественну літургію в новоосвяченому храмі. Після закінчення Божественної літургії Святіший Патріарх відвідав будинок дітей-інвалідів при обителі.

Того ж дня Святіший Пат­ріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав дитячий притулок Вознесенського Банченського монастиря в с. Молниця (Герцаївський р-н Чернівецької області).

Предстоятель Української Православної Церкви

Ще однією знаковою подією в церковному житті стали урочистості, присвячені святкуванню 45‑річчя архієрейського служіння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. У Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі Його Блаженство відслужив Божественну літургію у співслужінні єпископату та духовенства УПЦ, яка об’єднала всіх вірних навколо єдиної Євхаристичної Чаші Христової.

Цього року Предстоятель нашої Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир був удостоєний високої державної нагороди — звання Героя України. Це висока оцінка заслуг Його Блаженства перед Церквою і українським народом, а також свідчення високого авторитету нашої Церкви і її Предстоятеля в нашому суспільстві.

Ювілеї відзначили:

•        Донецька і Луганська єпархії — 20‑ліття від дня заснування;

•        Криворізька єпархія — 15‑ліття від дня заснування;

•        20‑ліття відродження відзначили Межиріцький Свято-Троїцький чоловічий та Дерманський Свято-Троїцький жіночий монастирі Рівненської єпархії.

На державному рівні за участю представників УПЦ були проведені заходи, присвячені 1000‑літтю Софійського собору м. Києва, древньої історичної кафедри Київських митрополитів.

Вічна пам’ять

15 вересня на 91-му році життя відійшов у вічність найстаріший ієрарх Руської Православної Церкви — Високопреосвященніший Никодим, митрополит Харківський і Богодухівський, який 50 років прослужив Церкві в архієрейському сані. Вічна пам’ять спочилому!

Священний Синод Україснької Православної Церки

За звітний період 2011 р. відбулося 5 засідань Священного Синоду (10 лютого, 30 квітня, 14 червня, 28 червня та 26 серпня), на яких були розглянуті поточні питання внутрішнього та зовнішнього церковного життя УПЦ.

Найважливіші рішення Синодів:

•        створення Координаційної Ради голів синодальних установ — дорадчого органу при Предстоятелі УПЦ (відбулося перше засідання Ради);

•        збільшення кількості (до 10) постійних членів Священного Синоду;

•        канонізація нових подвижників віри і благочестя;

•        відкриття нових чоловічих і жіночих монастирів;

•        прийняття заяви щодо ситуації навколо відродження Десятинного храму в м. Києві;

•        створення Синодального відділу у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів, головою якого призначено Преосвященного Феодосія, єпископа Броварського, вікарія Київської Митрополії.

Рішенням Священного Синоду УПЦ від 23 грудня 2010 р. (журнал № 48) було створено Дніпродзержинську єпархію (інформація не увійшла до звіту за 2010 р.).

За звітний період відбулися деякі ротації правлячих Преосвященних:

•        звільнено від управління єпархіями та почислено за штат за станом здоров’я архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Гурія (Кузьменка) та архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського Пантелеімона (Романовського);

•        єпископом Житомирським і Новоград-Волинським призначено Преосвященнішого Никодима (Горенка), колишнього Володимир-Волинського і Ковельського;

•        єпископом Володимир-Волинським і Ковельським призначено Преосвященного Володимира (Мельника), колишнього Шепетівського і Славутського;

•        єпископом Кіровоградським і Новомиргородським призначено Преосвященного Іоасафа (Губеня), колишнього Новокаховськго і Генічеськго.

У зв’язку з ротаціями Пре­освященних архієреїв було звершено 4 єпископські хіротонії:

•        на єпископа Шепетівського і Славутського рукоположено насельника Києво-Печерської Лаври архімандрита Діонисія (Константинова);

•        на єпископа Новокаховського і Генічеського рукоположено клірика Полтавської єпархії архімандрита Філарета (Звєрева);

•        на єпископа Кременчуцького і Лубенського рукоположено клірика Криворізької єпархії архімандрита Миколая (Капустіна);

•        на єпископа Обухівського, вікарія Київської Митрополії рукоположено намісника Свято-Іонинського чоловічого монастиря м. Києва архімандрита Іону (Черепанова).

Призначено нових голів Синодальних відділів:

•        Високопреосвященнішого Августина, архієпископа Львівського і Галицького, — головою Богословсько-канонічної комісії;

•        Преосвященнішого Філарета, єпископа Дрогобицького, вікарія Львівської єпархії, — головою Синодального відділу «Церква і медицина»;

•        Преосвященнішого Филипа, архієпископа Полтавського і Миргородського, — головою Синодального відділу релігійної освіти і катехізації.

 

Статистика УПЦ

Станом на 1 січня 2011 року

кількість єпархій       45

кількість архієреїв    72

Правлячих            44

Вікарних    20

на покої     8

Митрополитів    15

Архієпископів    23

Єпископів 34

кількість парафій      11183

кількість священнослужителів   10396

Священиків          9634

Дияконів    762

кількість монастирів       218

Чоловічих 115

Жіночих     103

загальна кількість насельників монастирів 4936

Чоловічих 1823

Жіночих     3113

кількість духовних навчальних закладів       19

Духовна академія        1

Семінарій   7

Духовних училищ        8

Богословська Академія      1

Богословський університет          1

Богословський інститут      1

кількість недільних шкіл        5000

каталог ЗМІ нараховує  380 видань

офіційних видань        100

неофіційних видань   280

інтернет-сайтів        238

Газет         76

Журналів 34

телевізійних програм     16

Радіопрограм 13

 

One Response to Українська Православна Церква, 2011 рік

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика