Устав про їжу один, проте міра його виконання залежить від ряду чинників. По-перше, від статусу християнина — священик він, чернець чи мирянин. По-друге, від рівня духовного досвіду — новоначальний чи достатньо воцерковлений. Від віку — чи це дитина, юна, зріла або немолода людина. Від стану здоров’я — чи потребує людина спеціальної дієти, спеціального режиму харчування, чи ні. Від роду трудової діяльності (важка фізична праця, шкідлива робота, відрядження тощо). У жінок, окрім сказаного, при встановленні міри посту враховується вагітність і період годування груддю.

Бувають й інші, більш індивідуальні, причини пом’якшення суворості уставу. Про все це краще наперед поговорити зі священиком і взяти в нього благословення, щоб не порушити душевного миру і не згрішити самочинством.

Устав про піст є плодом життя подвижників духу. Він вказує нам на певний ідеал подолання залежності від матеріального світу і плотських пристрастей, а також допомагає побачити нашу духовну недосконалість, навчає смирення й того, щоб не дуже багато про себе думати. Уставом не можна нехтувати, але підходити до нього потрібно розсудливо.
 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика