У рамках заходів, присвячених 1025-річчю Хрещення Русі, галерея «Соборна» запрошує відвідати виставку «Українська вишивка: минуле-сьогодення-майбутнє».
Відкриття 11 червня о 19:00 (вхід з боку автостоянки).

***
Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців, орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, виконане різними ручними або машинними швами, один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат.
ВИСТАВКА ВИШИВКИ
Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в ІІ ст. до н. е. Великий вплив на характер вишивки мали ткані візантійські матерії. Про вишивку на білій сорочці українців є звістки ХІ-ХІІ ст. візантійських письменників. Відомі малюнки на мініатюрах і фресках в Україні тієї ж доби. Ще в ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха — Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники XVI-XIX ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Вишивали у кожному селі, монастирях, дворянському, купецькому середовищі. У 19-20 ст. відкривалися навчально-кустарні майстерні, художньо-промислові артілі, великі спеціалізовані підприємства з вишивки.
Потрібно згадати чому на Русі з’явилися вишиті зображення святих. Вони прийшли до нас з Візантії, у часи хрещення Русі, особливого поширення набули в XV столітті, до цього основна маса ікон була написана маслом. Взагалі поява вишитих зображень святих було пов’язано з необхідністю брати ікони з собою у військові походи. Щоб використовувати вишиту ікону для молитви, її обов’язково освячували в церкві.
Багатство і різноманітність геометричних елементів в українській вишивці (ромби, кола, хрести, хвилясті лінії води, горизонтальні знаки землі), зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя — верба, дуб, явір та ін.; листя, плоди, квіти; голуби, змії, коні, журавлі, качки тощо), людей із ромбоподібними тулубами, хрестоподібними головами. В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо). Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Притому українські вишиванки мають один спільний для всіх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів — слов’янських і неслов’янських.
За довідками звертайтесь за тел.: (044) 529 03 59
Духовно-просвітницький центр

 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика