Currently viewing the category: "№ 17 (267) вересень 2010"

У Києві вийшла друком книга “Українська Православна Церква. Літопис — рік із життя 2009”, підготовлена редакційним колективом “Церковної православної газети” з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Цього разу щорічник, присвячений подіям церковного (далее…)

 
Коли запитують, чи обов’язково вірити в Бога, щоб бути доброю людиною, я згадую притчу Христа про будинки, побудовані на камені й на піску. На піску можна збудувати будинок. Але чи буде він надійним? Добро спочатку вкладається в людину Богом, незалежно від того, вірить людина чи не вірить. Але що буде (далее…)
 

На основі наукових даних під Києвом планують відтворити Княже місто V—XІІІ ст.ст.

У с. Копачів Обухівського району Київської області (за 34 км від Києва) провадиться будівництво парку “Київська Русь”. Це буде не звичайний музейний комплекс, а справжнє місто з вулицями, церквами, ярмарками та городянами, (далее…)

 

До 500-річчя від дня народження першодрукаря Русі

О. В. Моравов. «Іван Федоров»

За життя Іван Федоров часто підписувався як Московитин, підкреслюючи своє походження. Але останні роки він прожив у Львові й був похований в Онуфріїв-ському монастирі — сліпучо-білому на тлі дерев та сіро-брунатних (далее…)

 

Микола, Одеса:
— Мені у житті зустрічається багато хороших, добрих, чуйних людей, але далеко не всі вони віруючі. Серед віруючих трапляються люди не те що злі, але якісь похмурі, дратівливі, добром від них не віє. У зв’язку з цим запитання: чи обов’язково вірити в Бога, щоб бути добрим?

Анастасія Бондарук:
“Добра, (далее…)

 

Тетяна, Дніпропетровськ:
— У нашому класі є віруючі учні. Вони цього не приховують
і, здається, навіть цим хизуються. Проте їхні вчинки не завжди пристойні. Вони можуть наговорити грубощів вчителю, мало не зривають уроки. То яка користь від того, що вони вірять у Бога?

Ірина Барматова

Ірина (далее…)

 

Світлана, Київ:
— Коли я не була віруючою, я просто намагалася робити добро, як мене вчили цьому батьки. Мені було легко на душі. А коли я прийшла в Церкву, все стало набагато складніше. Таке враження, ніби з Богом важче.

Протоієрей Олександр Авдюгін:
— Дійсно, важче і складніше з Богом. Адже до приходу (далее…)

 

Павло, Кіровоград:

— Чи не здається Вам, що Православна Церква немовби монополізувала добро? Хіба немає добрих людей в інших віросповіданнях?

Протоієрей Андрій Ткачов:

— В інших сповіданнях, звичайно, є добрі люди. Монополізовувати добро ми не повинні, та в нас це навряд чи вийшло б, якби ми й захотіли. (далее…)

 

“Оскільки християнські заповіді — це певна система моральних вимог, то чому не можна просто жити за цією системою, чому обов’язково потрібно вірити в Бога, ходити до церкви, молитися, постувати?..


Я знаю багатьох людей, які все своє життя прожили дуже чесно і порядно, але в Бога при цьому не вірять. (далее…)

 
Рукопис XII ст. із текстом клятви Гіппократа у формі хреста

У Нагірній проповіді Господь Іісус Христос говорить: “Ще не чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, а виконуй перед Господом клятви твої. А Я кажу вам: не клянись зовсім: ні небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо вона (далее…)

 
Яндекс.Метрика