Currently viewing the category: "Миколай Баранов"

 Слова Христа «…Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. І вороги людині — домашні її» (Мф. 10: 35–36) можуть викликати у людини складні почуття. Про що говорить тут Господь? Чи означає, що віра у Христа має бути пов’язана з розбратом і негараздами (далее…)

 

Десятина в Старому Завіті

У Старому Завіті про десятину вперше згадується в історії про патріарха Авраама, який передав десяту частину військової здобичі Мелхіседеку, царю Саліма, священику Бога Всевишнього: «[Авраам] дав йому десяту частину з усього» (Бут. 14: 20). Патріарх Яків обіцяв віддати Богу (далее…)

 
Микола Бруні. «Зцілення розслабленого», 1885 р.

В одній з біблійних книг — Псалтирі — ми зустрічаємо такі слова: «Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби» (Пс. 89: 10). Для людини питання про хвороби завжди було актуальним. Чому ми (далее…)

 
«Шановна редакціє “Церковної православної газети”!
Річ у тім, що моя колега по роботі, свідок Єгови, бачачи, як я покладаю на себе хресне знамення до та після обіду, і що я ношу натільний хрестик (причому захований під одягом), щоразу не втрачає нагоди дорікнути мені: мовляв, гріх носити предмет розп’яття (далее…)
 
Христос і самарянка.
Фреска жіночого ісихастирія
в ім’я святого Іоанна Богослова
в Суроті, Греція

Основним змістом четвертої глави Євангелія від Іоанна є бесіда Христа з самарянкою: «…приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу» (далее…)

 
Апокаліпсис. Руська ікона,
2-га половина XVI ст.

«У зв’язку з трагічною датою в історії нашої держави — 25-річчям аварії на Чорнобильській АЕС — усе частіше згадують слова з Апокаліпсису Іоанна Богослова: “Третій Ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, палаюча подібно до світильника, і (далее…)

 

Багатовіковою традицією Православної Церкви є поминання покійного у 3‑й, 9‑й і 40‑й день після його смерті
Історія походження цієї традиції така. Доктор церковної історії М. М. Скабалланович, автор «Тлумачного Типікону», зазначає, що «в III столітті не було ще різкої межі між пам’яттю мучеників і поминанням (далее…)

 
Центральне місце в богослужіннях Страсної седмиці належить утрені Великої П’ятниці. У Типіконі вона іменується «Послідування святих і спасенних Страстей Господа нашого Іісуса Христа». На практиці ця служба звершується ввечері у Великий Четвер і в народі називається «службою 12‑ти Євангелій».

Утреня (далее…)
 
“Розкажіть, будь ласка, про богослужбові традиції поминання померлих у нашій Церкві”.
І. Федченко, Кагарлик

Православна Церква піклується про всіх своїх чад: не тільки живих, але й спочилих. Тому важливою складовою православного богослужіння є молитва про тих, хто відійшов у вічність.
У православній (далее…)

 
“У Святому Письмі є слова про те, що священики, які отримали від Бога благодать як дар, мають у своєму житті керуватися принципом «даром одержали, даром віддавайте». А ми бачимо, що священики беруть за звершувані ними священнодійства гроші.
Кожна людина, звертаючись у храмі з проханням про Хрещення, (далее…)
 
Яндекс.Метрика