У Києві пройшли публічні диспути віруючих з атеїстами
Чи актуальний у наш час атеїзм? З одного боку, сучасна людина все більше тяжіє до містики, з іншого — не можна не відзначити зменшення релігійності в багатьох країнах світу. Втім, цілком імовірно, що скоріше останнього атеїста покажуть по телевізору, ніж популярність їхніх ідей досягне рівня хоча б однієї зі світових релігій. Але, як виявилося, в Україні ще є люди, які присвятили своє життя проповіді безбожництва й готові відстоювати свої погляди публічно.
Один із них — «легендарний» активіст атеїстичного руху, випускник Одеської духовної семінарії та Московської духовної академії, кандидат богослов’я, доктор філософських наук, професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Євграф Дулуман.
Його історію, напевно, знають усі, хто жив за радянських часів. Доцент Саратовської духовної семінарії раптом «перестав вірити в Бога» і став відомим агітатором радянського атеїзму. Свої наукові ступені з філософії Євграф Дулуман також отримав за дисертації з наукового атеїзму. Не дивно, що 30 грудня 1959 р. він був офіційно анафематствований Священним Синодом Руської Православної Церкви. Дивно інше: 83‑річний учений-атеїст досі викладає студентам історію філософії, релігієзнавство та веде антирелігійну пропаганду.
Подискутувати з іменитим атеїстом запропонувало київське об’єднання православної молоді «Спільна справа». Їхній виклик прийняла атеїстична громада України. У свою чергу, ідею підтримали Національний технічний університет та інтернет-портал «Релігія в Україні».
Вперше, після знаменитого публічного диспуту між А. Луначарським і О. Введенським у 1925 р., майданчиком для суперечки атеїстів та віруючих 13 квітня 2011 р. став малий актовий зал Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Опонентом Євграфа Дулумана виступив відомий харківський філософ і богослов, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександр Філоненко.
Ведучий диспуту викладач кафедри філософії Національного технічного університету Василь Пихорович запропонував хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих у результаті теракту в мінському метрополітені. Після цього диспутанти виступили зі вступним словом.
Якщо Євграф Дулуман повторював лише тези радянського наукового атеїзму, здавалося, давно викинуті на смітник наукового дискурсу, то виступ Олександра Філоненка був швидше схожий на дружню бесіду та запрошення до серйозних роздумів.
«Сподіваюся, що ви не розраховуєте на те, що я протягом десяти хвилин зараз швиденько доведу комусь, що Бог є, — сказав богослов. — Звідси зовсім не випливає, що віра та розум — прямо протилежні речі. Незважаючи на те, що довести існування Бога не можна, все‑таки можна пояснити, чому вірити в Бога розумно».
Далі Євграф Дулуман та Олександр Філоненко дискутували між собою та відповідали на запитання слухачів, яких зібралося кілька сотень.
Але, на жаль, диспуту як такого практично не було, оскільки маститий атеїст говорив суцільно гаслами, відкидаючи очевидні наукові та історичні факти. На запитання про жертви безбожного режиму в СРСР він відповів, що дані про репресованих значно завищені, а життя в радянський час все одно було кращим.
Коли Євграф Дулуман сформулював сенс життя атеїста, багато хто вже не знав: плакати чи сміятися. Так, професор філософії вважає, що людина повин­на виконати своє біологічне призначення (розмножуватися), соціальне (дати суспільству більше, ніж собі) та особистісне (реалізувати свої таланти). «Смерті не треба боятися, — сказав Євграф Дулуман, — тому що це довго­очікуваний відпочинок після трудового дня». Гранична щирість, з якою він говорив, звичайно ж, підкуповувала багатьох слухачів. Наприкінці Євграф Дулуман навіть розповів про свою важку хворобу, а також про те, що в епітафії на своїй могилі заповідав написати такі слова: «Блаженство спати, забутися у кам’яному небутті. Перехожий — не тривож…».
Олександр Філоненко, навпаки, говорив про те, що здебільшого люди зазвичай сплять, і релігійні питання, які постають перед ними, стають справжнім пробудженням.
Очікування бурхливої дискусії та за
 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика